Призмою називається многогранник, дві грані якого — плоскі рівні n-кутники,
що лежать у паралельних площинах, а всі інші грані — паралелограми, площини яких паралельні деякій
прямій.
Два рівні n — кутники, що лежать у паралельних площинах, називають основами(ABCD … і A1 B1C1D1…), всі інші грані називають бічними гранями (AA1, B1B, BB1, C1C…). Відрізки AB, BC, CD, … — сторони основи призми, AA1, BB1, CC1 — бічні ребра призми.
Призму з n-кутником
в основі називають n-кутною призмою (в основі трикутник —
трикутна призма, в основі чотирикутник — чотирикутна призма).
Відрізок, що сполучає дві
вершини, які належать одній грані, називаєтьсядіагоналлю цієї грані (діагоналі основи й діагоналі
бічної грані).
Відрізок, що сполучає дві
вершини призми, які не належать одній грані, називаєтьсядіагоналлю призми.
Кількість
діагоналей n-кутної
призми
дорівнює n(n −3) .
Переріз призми площиною, що паралельна основі призми, є многокутник, який
рівний многокутнику, що лежить в основі.
Діагональним перерізом призми називається переріз призми площиною, що
проходить через два бічні ребра, які не лежать в одній грані.
Перпендикуляр,
проведений з якої-небудь точки однієї основи до площини другої основи,
називається висотою призми.
Площею
повної
поверхні
довільної
призми
є
сума
площ
її
бічних
граней і подвоєної площі основи: SП = Sб +2S0.
граней і подвоєної площі основи: SП = Sб +2S0.
Сума
всіх
плоских
кутів n-кутної
призми
дорівнює 7200(n
— 2) .
Сума всіх двогранних кутів n-кутної призми
дорівнює 3600(n — 1) .
Об’єм призми дорівнює добутку площі основи на висоту призми.







